цілковитий

Ukrainien

Étymologie
De ці́лий (« intègre, entier »).

Adjectif

Cas Singulier Pluriel
Masculin Féminin Neutre
Nominatif цілкови́тий цілкови́та цілкови́те цілкови́ті
Génitif цілкови́того цілкови́тої цілкови́того цілкови́тих
Datif цілкови́тому цілкови́тій цілкови́тому цілкови́тим
Accusatif Nom. ou Gén. цілкови́ту цілкови́те Nom. ou Gén.
Instrumental цілкови́тим цілкови́тою цілкови́тим цілкови́тими
Locatif цілкови́тому
цілкови́тім		 цілкови́тій цілкови́тому
цілкови́тім		 цілкови́тих

цілкови́тий (tsilkovytyï) \t͡sʲiɫkɔˈʋɪtei̯\

  1. Complet, entier, absolu, parfait, achevé.
    • В цій справі ми домоглися цілковитої згоди. : Dans ce cas, nous sommes parvenus à un accord complet.
    • Василько почував цілковите задоволення. : Vassilko ressentit une entière satisfaction.
    • В кімнаті цілковитий порядок. : La chambre était en parfait état.

Synonymes
  • (complet, indivisible) абсолютний, безмежний, безроздільний, необмежений, неподільний, повний
  • (vrai, authentique, parfait) достеменний, прямий, справдішній, справжній, справдешній, стопроцентний, сутий, сущий, типовий, формений, чистий

Prononciation
Cet article est issu de Wiktionary. Le texte est sous licence Creative Commons – Attribution – Partage à l’identique. Des conditions supplémentaires peuvent s’appliquer aux fichiers multimédias.